Металеві брекети

Металеві брекет-системи підходять як дорослим, так і дітям.

Показання для застосування ортодонтичних конструкцій:

• усі види неправильного розташування зубів (скученість, кривизна, нахил);
• збільшена відстань між зубами (треми, діастеми);
• спотворення зубного ряду через втрату зуба;
• патології прикусу всіх видів;
• диспропорції щелеп;
• порушення симетрії при змиканні щелепи.

Основний елемент конструкції - металева дуга, що проходить крізь замки або скоби і тисне з певною силою на кожен зуб. Внаслідок цього впливу задається вектор зміщення зубів, завдяки якому вони займають правильне положення.

В ортодонтичній практиці застосовують кілька видів металевих сплавів для виготовлення брекетів:

• сталь, або сталь з нікелем - міцні, надійні, доступні за ціною;
• титан – дуже міцний, біосумісний метал, що має всі переваги систем з інших матеріалів, і не викликає алергічної реакції;
• сталь із золотим покриттям – довговічний, міцний, нейтральний сплав, що відрізняється кращою естетикою в порівнянні з іншими металевими конструкціями.

Силові дуги, що є основою брекет-системи, виготовляються зі сталі, а також таких сплавів, як нікель-титан, кобальт-хром, титан-молібден, або з трикомпонентного сплаву - мідь-титан-нікель. Вибір матеріалу дуги залежить від характеру та особливостей патології, яка піддається корекції.

Кожен вид металу має власні параметри (у тому числі первісну пам'ять), які визначають силу і характер впливу на зуби.

Ортодонтичні дуги можуть мати круглий, квадратний, прямокутний переріз. Силовий елемент брекет системи є цільним виробом або конструкцією, що виготовлена методом плетіння з декількох відрізків дроту.

Встановленню металевих брекетів передує період підготовки:

1. Діагностика (рентген, ортопантомограма, КТ, ТРГ)
2. Виготовлення відбитків щелеп
3. Професійне чищення зубів
4. Лікування карієсу
5. Лікування запальних процесів (якщо вони є)
6. Виготовлення конструкції

Далі, слідує встановлення брекет системи. Під час процедури зуби промиваються та висушуються, на поверхню емалі наноситься стоматологічний клей, потім фіксуються брекети на кожен зуб, приєднується ортодонтична дуга.

Ортодонт складає графік планових відвідувань для контролю та процесу заміни дуг. Після зняття конструкції ортодонтичне лікування продовжується з метою стабілізації результату.

Цей період не менш важливий, оскільки триває перебудова кісткової тканини та закріплення зубів у правильному положенні. З цією метою використовуються полегшені пристосування у вигляді тонкого дроту з внутрішньої сторони зубів, так звані ретейнери; ретенційні капи нічного носіння.

Брекет-системи відрізняються методом встановлення та варіантом кріплення дуги до скоби. Вестибулярні моделі фіксуються на зовнішній стороні зубів. Ортодонту зручніше працювати з цим видом конструкції, що відрізняється високою надійністю, адекватною ціною та швидким звиканням. До мінусів відносять невисоку естетику, але це дуже умовний недолік. Кольорові брекети з металу багато хто розцінює як модний атрибут, і у більшості молодих людей вони не викликають незручностей.

Лінгвальні брекети кріпляться до внутрішньої сторони зубів. Конструкція вважається складнішою, ніж зовнішні системи, і доступ до неї менш зручний для лікаря, порівняно з вестибулярними моделями. Лінгвальні системи непомітні для оточуючих, але вартість їх досить висока.

Спосіб кріплення дуги до скоби може бути лігатурним та безлігатурним. Лігатури - це сполучні елементи, дротяні або гумові. У безлігатурних (самолігуючих) системах як кріплення використовуються кліпси-замикакач в пазах. Безлігатурні системи складніші, при цьому лікувальний ефект у двох конструкцій цілком однаковий.

При виборі оптимальної системи для виправлення дефектів ортодонт враховує багато моментів:

• форма та розмір зубів;
• стан емалі та м'яких тканин;
• функціональність м'язів;
• анатомічні особливості щелепного апарату;
• пропорції особи;
• побажання пацієнта щодо ціни та естетики.

Так, наприклад, лінгвальні брекети не можна ставити при сильній скученості зубів, недостатній висоті зубних коронок, при наявності вогнищ демінералізації на зубній поверхні, хронічних запаленнях ясен, або при надмірно вузькій щелепі. Дотримуючись принципів системного підходу, ортодонт забезпечить максимально можливий позитивний результат та комфортність відчуттів під час корекції.

Основні побічні ефекти – відчуття тяжкості та напруги в ділянці зубів, присмак заліза, легка болючість, дискомфорт, порушення змикання щелеп. Больові відчуття зберігаються трохи більше тижня.

Лікар випише знеболюючий засіб, якщо в цьому виникне потреба. За правильного підбору продуктів харчування (м'які, протерті, пюреподібні), травматична дія зводиться до мінімуму.

Небажані побічні ефекти часто пов'язані з недотриманням правил гігієни. Це може спричинити утворення зубного каменю, розвиток карієсу або запалення м'яких тканин. Всіх рекомендацій ортодонта необхідно дотримуватись ретельно, адже від цього залежить успіх лікування.

часті запитання про металеві брекети