Лікування альвеоліту

Головний симптом – біль, який першому етапі виникає хвилеподібно. Характер болю ниючий, тупий, з тенденцією до наростання. За відсутності лікування альвеоліту, біль стає різким, стріляючим, що віддає в область щелепи, скроні, вуха, шиї.

Оскільки кров'яний згусток відсутній, лунка повністю відкрита, кістка добре проглядається. Під час пальпації ураженої ділянки виявляється болісний набряк. Гнильний запах, викликаний розпадом кров'яного згустку та скупченням залишків їжі.

У більшості випадків запальний процес обмежується стінками лунки, але при ігноруванні проблеми та неправильному догляді за порожниною рота можуть розвинутися такі серйозні ускладнення, як абсцес, флегмона, остеомієліт щелепи, лімфаденіт. Щоб не допустити посилення патології, необхідно вжити оперативних заходів. Лікувальну схему складають стоматологи на підставі діагностичних висновків.

Лікарський огляд, як правило, дає підстави для правильного встановлення діагнозу, але в деяких випадках стоматологи призначають рентген з метою виявлення залишкових фрагментів зуба та кісткової тканини. Ці призначення є доцільними в тому випадку, якщо після операції не було проведено рентген-контроль, а також при скаргах пацієнта на посилення болю.

При запущених формах альвеоліту шкірні покриви стають блідими, змінюється конфігурація обличчя (через набряк м'яких тканин навколо видаленого зуба). У міру прогресування запального процесу лікування альвеоліту стає більш тривалим, а при виникненні ускладнень призначають комплексний терапевтичний курс безпосередньо в стаціонарі або з можливістю амбулаторного відвідування клініки.

Головне завдання стоматолога полягає у визначенні ступеня важкості ускладнень після видалення зуба та моделі розвитку запального процесу. Важливо також виявити фактори, які сприяли розвитку негативних наслідків, аби скласти правильну схему лікування альвеоліту.

Клінічна картина післяопераційного ускладнення може мати подібність до деяких інших патологій, зокрема:

• травмою щелепи;
• гострими краями альвеоли;
• періоститом та остеомієлітом;
• синуситом верхньої щелепи (в стадія загострення).

При запаленні трійчастого нерва може виникнути такий самий біль, як і при розвитку альвеоліту. На огляді у стоматолога встановлюють справжні причини ускладнень і симптомів, що виникли.

Основу лікування альвеоліту становлять антисептичні засоби, які поміщають у лунку. Препарати захищають тканини від інфікування до початку грануляції. Якщо у лунці виявляться фрагменти кісткової тканини, проводиться повноцінний кюретаж під місцевою анестезією. Симптоматичні ліки допоможуть усунути біль та відчуття дискомфорту.

У клініці iStomatolog як антисептик і антимікробний препарат використовується японська паста Iodo-Glycol Paste Neo, що має потужну бактерицидну дію, обумовлену вмістом йоду, і заспокійливий ефект за рахунок дії гліцерину, а додаткові компоненти - забезпечують інтенсивне загоєння кістки. Застосування пасти має ряд переваг:

• усунення болю;
• запобігання розвитку побічних явищ;
• мінімум обмежень (можна використовувати у дитячій стоматології);
• висока біологічна доступність.

Паста «Йодо-Гліколь» успішно використовується не тільки при лікуванні альвеоліту, але і при купіруванні запальних уражень слизової оболонки ротової порожнини та навколозубних тканин, а також при виразкових гінгівітах та кровоточивості ясен.

Насамперед швидкість загоєння рани залежить від стану імунітету. Важливу роль відіграють гігієна ротової порожнини, дотримання рекомендацій лікаря після видалення зуба, вплив лікарських препаратів. Якщо жінка приймає оральні контрацептиви — необхідно проконсультуватися у гінеколога щодо можливості їхньої тимчасової відміни.

Успіх відновлення залежить і від кваліфікації хірурга, який обирає техніку екстракції зуба, вид та дозування анестезії. Чим меншого травматичного впливу зазнають тканини - тим кращий прогноз щодо швидкого загоєння.

Прийом антибіотиків для запобігання розвитку ускладнень та профілактики альвеоліту не завжди обґрунтований: по-перше, зростає медикаментозне навантаження на організм; по-друге, збільшується ризик розвитку резистентності до препаратів.

часті запитання щодо лікування альвеоліту